Історія створення шкали Бофорта

Часто буває так, що лише легкий вітерець шепоче вам на вухо. А буває, що вирує сильний шторм. І те, і інше - вітер, але з різною силою. Сила вітру класифікується за так званою шкалою Бофорта.

Що таке шкала Бофорта?

Шкала Бофорта вказує на силу вітру так само, як вузли або кілометри на годину. Силу вітру можна класифікувати за різними класами сили. Британський адмірал Френсіс Бофорт запровадив цю класифікацію сили вітру на категорії від 1 до 12 у 1805 році. Ця шкала називається шкалою Бофорта і використовується для класифікації вітрів відповідно до їх швидкості. Це найпоширеніша система для визначення сили вітру. Абревіатура - bft.

Значення 0 bft відповідає спокійному вітру, значення 12 bft - урагану. Хоча сила вітру 13 і більше балів і сьогодні з'являється в деяких публікаціях, в останні роки були розроблені окремі шкали для ураганів і торнадо. Шкала Саффіра-Сімпсона використовується для тропічних циклонів, а шкала Фудзіти - для торнадо.

Історія шкали Бофорта

Шкала з дванадцяти частин була розроблена британським адміралом сером Френсісом Бофортом (7 травня 1774 - 17 грудня 1857) у 1806 році під час його командування кораблем постачання «Вулвіч». Британський флот швидко визнав корисність цієї шкали. У 1838 році вона стала обов'язковою за наказом Адміралтейства. Відтоді шкала Бофорта використовується в судноплавстві по всьому світу.

Головним досягненням Бофорта було те, що він зробив шкалу міжнародною. У 1835 році на Першій міжнародній метеорологічній конференції в Брюсселі шкала Бофорта була визнана як загальноприйнята. У 1949 році Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) вирішила розширити її до 17 рівнів, але в 1970 році ВМО знову запровадила 12-бальну шкалу. Класифікація Бофорта залишається чинною і сьогодні, хоча вимірювання зазвичай подаються в метрах на секунду або кілометрах на годину.