Сніжинки утворюються безпосередньо з водяної пари в хмарах. Цей процес ще називають десублімацією. Тому вони ніколи не досягають рідкого стану. Якщо тільки пластівці не розтануть незадовго до того, як впадуть на землю.

Чути снігопад... Якщо йде сильний снігопад без сильного вітру, то гучність становить близько десяти децибелів і навіть більше. Це приблизно те ж саме, що і звук нормального дихання.

Не всі сніжинки однакові. Форма кристалів снігу сильно залежить від температури в хмарі. Кристал льоду діаметром один міліметр складається з близько 100 трильйонів молекул води. Тому ймовірність того, що дві сніжинки матимуть однакову форму, неймовірна мала.

Коли дуже холодно, утворюються тонкі голки і дрібні стовпчики. При температурі хмар близько мінус 12 градусів утворюються зіркоподібні дендрити або кристали.

Так звані аерозолі в повітрі необхідні для утворення білого пластівця. Простіше кажучи, це крихітні частинки бруду і пилу. Якщо вони досить холодні й вологі, молекули води замерзають навколо цих кристалізаційних ядер.

Найбільша сніжинка з коли-небудь виміряних мала діаметр неймовірних 38 сантиметрів і була зафіксована в штаті Монтана (США) у 1887 році.

Під сніговим покривом значно тепліше, ніж на поверхні снігу. Для порівняння слугує іглу. Якщо на вулиці мінус 30 градусів, то всередині температура лише мінус 10 градусів.

У засніженому середовищі набагато тихіше. Не дивно, адже сніг гасить звуки і шум. За це відповідають повітряні кишені між кристалами снігу. Вони поглинають звук з навколишнього середовища.

Штучний сніг або технічний сніг не зрівняється зі справжніми кристалами з неба. Це скоріше лід, ніж сніг. Він утворюється, коли розпилені краплі води замерзають у повітрі.