Минулого тижня в Балтійському морі сталися витоки в чотирьох місцях газопроводів "Північний потік - 1" і "Північний потік - 2". Тепер, звісно, виникає питання, який вплив масовий витік природного газу чинить на екосистему Балтійського моря і на глобальний клімат.

Природний газ складається в основному з метану – високоефективного парникового газу. В атмосфері він чинить зігрівальний вплив на клімат у 25 разів більший, ніж вуглекислий газ (CO2). Однак, оскільки у світі виділяється набагато більше CO2, ніж метану, метан вносить лише близько 30 відсотків в антропогенну зміну клімату.

Наразі експерти розходяться в думках щодо того, скільки метану вже витекло в море й атмосферу через витоки газу і скільки буде продовжувати йти. Питання, які роблять розрахунок невизначеним, такі:

За консервативними оцінками Федерального агентства з охорони довкілля Німеччини, внаслідок витоків газу в атмосферу може бути викинуто загалом близько 300 000 тонн метану. Розрахована за 100 років, ця кількість нагріває атмосферу на стільки ж, на скільки 7,5 мільйонів тонн CO2. Це відповідає приблизно одному відсотку від загального обсягу річних викидів Німеччини.

Якщо зазирнути в майбутнє всього на 10 років, а не на 100, то додатковий витік метану через газові витоки буде ще значнішим. Причина в тому, що метан дуже сильно впливає на клімат, особливо в короткостроковій перспективі, і більша частина газу вже за 12 років розкладається або перетворюється на значно менш потужний вуглекислий газ.

Порівняно зі щорічними глобальними викидами метану, що становлять кілька сотень мільйонів тонн, кількість метану, що виходить унаслідок витоків газу, невелика. Тому його вплив на зміну клімату також досить незначний.

Наслідки витоку газу для тваринного і рослинного світу також, найімовірніше, будуть не масштабними. Екологічні організації припускають, що в південній частині Балтійського моря, в районі витоку газу спостерігатиметься лише локальний брак кисню, це все ж позбавить організми, які перебувають там, основи життя.