На небі в хмарному покриві можна побачити круглий отвір. Посередині отвору розвивається облямована хмара, яка іноді може звисати вниз, як вирва.

Умовою для утворення завжди є плоский хмарний шар, що складається з крапель води, температура яких нижче 0 градусів. Весною, це трапляється рідше. Краплі води в хмарах можуть охолоджуватися навіть майже до мінус 40 градусів. Це завжди відбувається тоді, коли бракує замерзаючих ядер. Іншими словами, немає крихітних кристаликів льоду, навколо яких вода може замерзнути. До речі, це також є умовою для утворення дощу.

Тепер у гру вступають літаки: коли літак пролітає крізь цей шар хмар, на крилах літака створюється такий від'ємний тиск, що повітря швидко розширюється і при цьому значно охолоджується. Утворюються дуже дрібні кристали льоду, на яких раптово замерзають переохолоджені краплі води з навколишнього середовища. Частинки сажі, що викидаються двигунами, можуть слугувати додатковими ядрами замерзання.

Під час цих процесів уражена область хмари висихає, так що спочатку утворюється безхмарне кільце. Якщо кристали всередині цього кільця стають достатньо важкими внаслідок свого росту, вони падають до землі. Залишається хмарна діра або, принаймні, кругла область, в якій плавають лише тонкі пелени крижаних кристалів.

Заломлення та віддзеркалення сонячного світла в таких пеленах може спричинити появу барвистих, світних дуг гало або навіть блискучих паргеліїв.